Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Doroshenko D$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Doroshenko D. Preparation of porous silica nanocomposites from montmorillonite using sol-gel approach [Електронний ресурс] / D. Doroshenko, I. Pylypenko, B. Kornilovych, I. Subbota // Technology audit and production reserves. - 2018. - № 4(3). - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2018_4(3)__2
| 2. |
Doroshenko D. Investigation of the structure and sorption peculiarities of cobalt and uranium ions by nanocomposites based on montmorillonite and tetraethoxysilane [Електронний ресурс] / D. Doroshenko, I. Pylypenko, I. Kovalchuk, B. Kornilovych, L. Spasonova // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2018. - № 5(6). - С. 6-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2018_5(6)__2 Досліджено структуру та адсорбційні характеристики нанокомпозитів на основі кремнезему та монтморилоніту. Тетраетоксиси лан використано як джерело кремнезему. Порувату структуру досліджено методом низькотемпературної адсорбції азоту. За результатами досліджень встановлено, що незначна кількість кремнезему в зразках нанокомпозитів (14 % SiO2) сприяє утворенню матеріалу з більшою питомою поверхнею і більшою кількістю мезо- та макропор у порівнянні з вихідним монтморилонітом. Це, своєю чергою, призводить до кращої дифузії іонів різної природи в структуру нанокомпозиту. Збільшення вмісту кремнезему (до 57 % SiO2) надає можливість отримати мікропористі зразки з великою питомою поверхнею. Визначено, що збільшення вмісту монтморилоніту в досліджуваних зразках сприяє покращанню адсорбційних властивостей нанокомпозитів по відношенню до вилучення іонів кобальту (II) із водного середовища. За оптимального вмісту кремнезему (3 - 14 % SiO2) експериментальні зразки зберігають високі значення граничної адсорбції кобальту (14 мг/г), як і вихідний монтморилоніт. Встановлено, що збільшення концентрації кремнезему в зразках сприяє зростанню ефективності вилучення іонів урану (VI) із водного середовища (від 12 мг/г у вихідного монтморилоніту до 25 мг/г для нанокомпозитів із вмістом кремнезему 57 %). По-перше, це пов'язано зі збільшенням питомої поверхні зразків, а по-друге - підвищенням кількості поверхневих гідроксильних груп, які більш селективно вилучають уран з розчинів. Таким чином, підбір хімічного складу нанокомпозитів на основі силікагелю та монтморилоніту надає змогу регулювати порувату структур та хімію поверхні, а отже і збільшити ефективність сорбенту залежно від поставленої задачі.
|
|
|